Походи народів

Походи народів, могили копають --
Співають героїв своїх, як щось невідоме!
Не знають що людсьтво одно скрізь
Однако бажають свободи усі... Воюють за
Щось їм найкраще... Виробляють стежинки
для наслідків своїх!

Було так споконвіку... Так буде й надальше;
-- Чоловік змінити себе ще не зміг.
Сотні років, вітри понесуть, немов попіл;
Та все ж могили нові будуть відкриватись,
Аби в них герої новітні могли зберігатись.
Сльози спокійно, чоло дитини вимиватимуть!

Життя, без героїв, неможливо!
Сенс життя їх бажає усе більше. Дозрівають
Їдеї блакитні, під хмарами неба... Шукають
волунтерів собі в допомогу: Здобути нового!
Кольори світу перемінити -- Щоб яскравіше:
Бурі хвиль, ідейних мрій, якось виявити...

Походи народів, могили копають.
Такий сенс життя. Найновішого шукають.
Часами знаходять! Весело співають... Знають
-- героїв потрібно... Шукають.