Петро

Згоріле повітря --
Кисень рідкий перегрівся.
Диха не немає ніхто.
Що сталося людям
нового століття?

Питаюся я й питає Петро.
Петро був Матрос.
По морю літав як скажений;
А море гуляти хотіло лише!
Петра затопляло... А Петро
тільки сміявся, на верх --
як листок, виринався...
З берегами радувався.
Петро задумав
підгорнути до себе усе!

Кисень тоді ще був чистий.
Був схований десь під вікном.
Процес бесемерівський
не містився в Байкалу
-- А життя пролітало,
під іонами кисню, як ті хвилі
що їх перегортає неначебто
хліборобника плуг.

Петро був Матрос.
А сьогодні Петра вже немає,
Та кисень рідкий перегрівся
Що сталося людям?
-- Лишень хвилі протестів.
Хтось про кисень щось знає?