terça-feira, 15 de outubro de 2013

Не питай

Не спиться й не сниться...
Вставати не хочу -- Боюся,
а не питай чого, бож
Я не скажу:
ні тобі, тай нікому...
Мовчу! Сумую самітньо.
Чому?.. Не питай!
Бож я не скажу...

Говорила мені мати
Тай батенько, тоже казав:
"Не гуляй до пізньої ночі.
Світанку можеш не зустріти
-- Під ранком,
чорт криниченьку скопав...
Той хто блукав раненько,
до неї впав. Тай не устав"
Води напився... Утопився!

А мила чорнобрива
Що ж би зробила тоді зі мною?
На віки б спокою мені не дала
-- Не спавби я тоді ніколи...
Тай слухати не міг би
Як сумно співають раненько --
горобці та соколи.

Ой сон мені не сниться
А також і не спиться.
Очей закрити не бажаю!
Чомусь чогось боюся... Не знаю.
Раненько в ранці що зустріну?..
Себе я сам питаю.

Nenhum comentário:

Postar um comentário