Боса вона стояла

"... дрожа от холода,
в лохмотьях, без платк
малютка бо`сая на паперти
стояла"© Алла Мирова 2009

Боса вона стояла
-- Когось чекала,
Та й, бідна вона,
не знала що він
не прийде до неї
-- на зустріч...

Що він її забув,
Що говорив багато
чого не думав
й тому, як день
проснувся,
її і постать
зовсім забув...

Бідна вона і залюбилася
в брехливий вигляд серця
простого хлопця --
Що бив байдики,
дівчат дурив...
Бо й сам не знав
що, в світі цьому,
для себе він хотів...

Стояла боса і тремтіла.
Як зіронька в пітьмі,
над лісовим гіллям,
в далекий промінь,
сльози свої розливала.
-- Чи прийде він?
Вона сама себе питала!

Вона не знала...
Також і він не знав...
Вони не знали --
Як кожен з них, по свому,
серце другого й пересяк!