Серед поля

Хатинка серед поля,
Ялинки снігом обняті;
Доріжки порізані санами.
Там, десь далеко
-- за горизонтом,
рожеві виглядають небеса.
Немає хмар там, синіє все,
та небозвод весело виглядає!

У тій хатині
дівчина має бути,
вона щасливо себе чує --
я думаю, красиву пісеньку,
під звук сопілки,
як соловейко виспіває.

Послухай же ту пісеньку --
Згадай за мене -- розкажи,
Усім що ти мене кохаєш,
хоч я тебе й не знаю ще
-- Хто ти?
І ти ж мене тоже не знаєш
Нехай люди питають?
-- Хто ми?

Не знаємося ми!
Ота хатинка серед поля
має два вікна й одні двері.
Я маю одне серце
та двоє очей маю.
І думаю ти такаж є,
тому і я тебе кохаю!