Як вітер віє

Вітер як віє
Вітрило працює,
Вітряк зворотається,
Море бурливо бушує й сміється...
А моряка серце вмирає від страху
-- Для нього, це хвиля незгоди
з погодою до неугоди дійдеться!

І так воно є...

Небо під чорною хмарою вкрито...
Ліси не говорять -- Замовкло усе!
В лиманах зелені кольори жовтіють
А гори розпались неначе той попіл
Під вітром розвіялось листя. А що
-- хтось може сказати, є оце?

А що ж далі буде?
-- Я питаю тебе! Скажи.
Як що знаєш. Як що хочеш сказати.
Я ж бо питаю тебе!

Там за горою вітри гуляли.
Степи широкі вимітали.
Червоним поясом стовпи в'язали
Сміття з подвір'я вибирали.
Тай на сопілку -- не вміли грати,
буцімто грали. Брехали!. Не грали.
Не вміли грати... А сопілку
у сопілника украли.

Сопілку вкрали.
Сорочку -- одну лишень він мав,
на кусочки розірвали.
Крениченьку з водою, що він мав,
Зацементували... Сказали:
Тоді як вітер віє,
Вітрило працює,
Вітряк зворотається,
Море бурливо бушує й сміється...