Як ліс шумує

Прислухайся до лісу чутко
як він шумує...
Як птахи, по верхах сосен,
крила свої махають.
Та як метелики,
споміж зеленим листям,
себе показують...

Та який танець
вони танцюють... Диплом же
танцюристів та й репертуар
їхній пісневий, такий яким
лишень вони діять воліють
і чути своє слово, тільки
одні вони уміють!
Та й розуміють...

А з ними я і розмовляю.
Живу в хатині.
Серед каміння.
Збудована з каміння... Постеля
всередині, вся із каміння.
Самого дихання основи, камінь!
А серце тверде як та кістка
на подушці, вишита з каменю,
легенько й спокійно спочиває...

Прислухайся до лісу чутко.
Я прислуховують часами.
Не завжди. Серед каміння не так
спокійно й спати... Подушка
вже застаріла... Камінь твердий!
А серце як та кістка
Бажає, тільки, лежать спокійно!
А хочеться почути
як ліс шумує... Й тобі сказати!