Я тартюф

Ворота світа відкрив я
А двері серця закрив.

Заглянув у вікно --
Сонце і місяц злилися
Долини покрилися снігом...

Та ж мрії мої, в такім стані,
чомусь не зів'яли й не всохли
-- Вони розцвіли іще більше.

По широких просторах
По тих хмарах синявих
Як ті чайки Дніпрові
Немов ті зелені долини
Чи вишневі садки що,
понад річкою, розтяглися...

Зрозумів я одно:
Краще буде мені,
як раніше було.
Двері відкрию
Закрию вікно
Ворота замкну...
Я тартюф
вбраний у шлюбне полотно...