quarta-feira, 25 de julho de 2012

Вони ж мали



Вони ж мали
свою сійницю.

А другі
-- яких не знали
Наступили!..
Без тревоги,
все під себе подолали.

Переслали
що заклали.
Й не питали
чи погоджувалися люди
які щойно зі сну встали.

Вони спали сотні років.
Іншого робити не знали.
А сусіди їхні
їм нічого й не казали.

Вони ж мали свої жили
що їхню кров носили.
Та й малювали
чорнилом красним
те все що плюндрували
і не любили!..

В темпи спокійні
Сіяли жито, жали пшеницю
Та якість товарів
наповнювали крамницю.

Та все минулось.
Добро забулось.
-- Забрали все.
Та й без тривоги!
Остались,
без черевиків,
лиш босі ноги.

Та кров ще в жилах
якось красніє...
Когось бажає плюндрувати
Наступальників позбутись
Нову сійницю жита
-- та пшениці,
до пояся підв'язати.

Nenhum comentário:

Postar um comentário