Мій ювілей

Прийдіть до мене на весілля
-- Пятьдесяти років ювілей!..
Дізнаєтесь про мене щось
Я не більше збагатів...
Але, хай правда пролунає:
Приніс на світ купку людей!..

Отак почав я родовід новий.
Слав'янську кров змішав я
із чорнобривою кровію
цвітучої бразильської землі.
Нових п'ять гілок укорінилось
Так фантастично, начебто в сні!

І я пркинівсь... П'ятьдесять років
Часи летять скоріше ніж лебеді.
А коли глянеш поза вікно, то
бачиш все там по заду далеко...
А ти пливеш поряд з китом --
Під буйним вітром в синім морі!..

Була весна, ніяк не змінна!
Різнокольорові квіти розцвітали.
А, поза літом, осінь наступала
-- Суворі холоду дні указувала.
Тоді прийшла зима; Та й усе те
Яке було веселе і скасувала!..

Панич я був. Остався паном...
Жупана не вдягаю. Не потребую.
Під хмарним небом, зірок вітаю
Й кажу собі самому: Я ще буду!
Беріть мене, та не в'яжіте! О, ні!
Бо силу маю стоятись проти вас!

Роздумайтесь про те що я скажу:
"Ви п'єте фільтровану воду все а
Я, ще п'ю -- так як колись, квас!..
В кінець кінців: Ні ви без мене; ані
Тоже і я не можу бути сам без вас.
Правда одна: Кожен має свій час.